Вступ до НАТО як проблемний вимір парламентських виборчих кампаній в Україні

Вступ до НАТО як проблемний вимір парламентських виборчих кампаній в Україні

18/12/2008

Вікторія Бунь, кафедра теорії та історії політичної науки Львівського національного університету імені Івана Франка 

Україна зважаючи на її стратегічне розташування перебуває в сфері зацікавлення головних геополітичних гравців світу. Тому стосунки з НАТО Україна розпочала будувати відразу ж після отримання незалежності. Ключовим у цьому відношенні став 1997 рік, коли в Мадриді була підписана Хартія про Особливе партнерство. Відповідно до положень Хартії створюється Комісія “Україна – НАТО”. Починаючи з цього періоду відносини України і НАТО поглиблюються і інтенсифікуються у напрямку інтеграції України до євроатлантичних структур безпеки.

Зважаючи на це співпраця України і НАТО перетворилась на важливу “політичну карту”, проблемний вимір поля української політики. Обговорення питання вступу до НАТО особливо інтенсифікується в періоди виборчих кампаній. У фокусі нашого дослідження перебуває вступ до НАТО як проблемний вимір парламентських виборчих кампаній в Україні. Для цього спробуємо проаналізувати передвиборчі програми політичних партій та блоків переможців виборчої кампанії, починаючи з виборів до Верховної Ради 1998 року.

Переможцями виборів до Верховної Ради 1998 року стали Комуністична партія України, Народний Рух України, виборчий блок Соціалістичної партії України та Селянської партії України “За правду, за народ, за Україну!”, Партія Зелених України, Народно-демократична партія, Всеукраїнське об’єднання “Громада”, Прогресивна соціалістична партія України, Соціал-демократична партія України (об’єднана).

Серед переможців виборчої кампанії своє принципове відношення до вступу України в НАТО висловили лише КПУ та ПСПУ. Зокрема в програмі ПСПУ прописана однозначна вимога денонсувати Хартію про особливе партнерство з НАТО і визнати стратегічними союзниками України Російську Федерацію і Білорусь.

Цілком зрозумілим виглядає послідовність в цьому питання КПУ. У передвиборчій програмі не висувається конкретних вимог призупинення співпраці з НАТО, натомість в контексті критики політики діючого президента констатується процес “стрімкого перетворення України в маріонетку НАТО” [1]. Проте факт того, що в передвиборчій програмі комуністи не вважали за потрібне чітко артикулювати власну позицію стосовно співпраці України з НАТО свідчить про те, що дане питання не утворювало проблемний вимір виборчої кампанії. Відповідно політичні партії не вважали за потрібне пояснювати виборцям власну позицію стосовно співпраці НАТО і України.

В передвиборчій програмі КПУ на виборах 2002 року абревіатура НАТО навіть не вживається. Проте риторика стосовно зовнішньої політики зберігається така ж як і на попередніх виборах. В останні роки відбувається значна політизація питання вступу України до НАТО, зокрема в контексті надання Україні ПДЧ. Зважаючи на це у передвиборчих програмах КПУ 2006 та 2007 року позиція комуністів артикульована більш ніж чітко. Зокрема: “Не допустимо втягування України до агресивного блоку НАТО” [3] (2006 р.) “Членству в НАТО – ні!” [4] (2007 р.), “Негайне проведення Всеукраїнського референдуму щодо доцільності вступу країни в НАТО” (2007 р.) [4].

Негативну позицію стосовно співпраці України і НАТО висловлює також виборчий блок СПУ та СелПУ “За правду, за народ, за Україну!”. Зокрема наголос робиться на співпраці передусім із слов’янським світом, Росією і Білорусією та на недопущенні “перетворення України в колонію, придаток НАТО”. Натомість у 2002 році у передвиборчій програмі СПУ зовсім не розглядалась зовнішньополітична проблематика. В програмі не має не лише чітко артикульованої позиції стосовно співпраці з НАТО і іншими міжнародними організаціями, а й принципів, завдань та напрямів зовнішньої політики. Пояснити це можна вимогою щодо короткого обсягу програм, намаганням орієнтуватися на першочергові потреби виборців і уникати неоднозначних, дражливих питань.

У 2006 р. СПУ артикулює власну позицію стосовно вступу до НАТО і не на користь останнього: “Ставлення до НАТО буде визначатись народом тільки на Всеукраїнському референдумі. Ми за добросусідські взаємовигідні відносини з Росією та іншими країнам” [5].

У передвиборчій програмі на виборах 1998 року СДПУ(о) зовсім оминає зовнішньополітичну сферу, зосередившись на соціально-економічній проблематиці. У 2002 році програмні положення партії сформовані у руслі так званої багатовекторності. Зокрема декларується входження України у світові та європейські міжнародні організації, розвиток зв’язків з Росією на умовах партнерства, рівноправності і взаємної вигоди, створення системи загальноєвропейської колективної безпеки за участю країн Західної, Центральної, Східної Європи та Росії.

Решта переможців виборчої кампанії 1998 року декларують дотримання курсу багатовекторності. Зокрема в програмі Всеукраїнського об’єднання “Громада” поруч співіснують такі положення як, дотримання курсу на інтеграцію у світові і європейські структури, розвиток стратегічного партнерства з США та дружніх стосунків з країнами СНД і особливо з Росією. За “різновекторність” України, підтримання дружніх відносин з сусідніми державами, насамперед з країнами СНД, поступову інтеграцію України у європейське та світове співтовариство, міжнародні та регіональні організації, підтримання трансформації НАТО на систему колективної безпеки виступає НДП. ПЗУ декларує позаблоковий, нейтральний статус України, хоча не вдається в детальне пояснення цієї тези.

Чітко наполягає на європейській інтеграції України у економічній, політичній і військовій сфері лише НРУ. Водночас у передвиборчій програмі наголошється, що лише “рівноправні, взаємовигідні відносини з усіма державами убезпечать Україну від перетворення на сировинний придаток розвинених країн та ринок збуту неякісної імпортної продукції” [1].

Рік 2002 ознаменувався ухваленням Плану дій Україна – НАТО. Проте вибори, які відбулись на початку року не продемонстрували активізації обговорення проблеми співпраці України і НАТО. Зокрема політичні партії далі намагаються чітко не артикулювати у передвиборчих програмах власних позицій стосовно цього питання, обмежуючись загальними формулюваннями.

Зокрема в передвиборчій програмі “Виборчого блоку Юлії Тимошенко” визначаються основні принципи та напрями зовнішньої політики на засадах пріоритету національних інтересів. Проте не відбувається конкретизація цих принципів, зокрема не йдеться про зміцнення двосторонніх стосунків з певними державами та про відносини з міжнародними організаціями.

Передвиборча програма блоку “Блок Віктора Ющенка “Наша Україна” також характеризується визначенням лише основних завдань та напрямів зовнішньої політики і оминає питання співпраці з НАТО взагалі. Блок “За єдину Україну” також не піднімає у програмі питання НАТО і обмежується формуванням принципів і засад зовнішньої політики України (сприяння комплексній євроінтеграції України, зміцненню зв’язків з країнами СНД).

Відсутність чітких формулювань і вилучення “політично чутливих питань” експерти пояснюють насамперед тим, що виборчі блоки - переможці виборів при написанні передвиборчих програм повинні були узгоджувати положення довгострокових програм партій. При цьому слід врахувати, що стосовно зовнішньої політики програмні положення партій не лише не співпадали, а й подекуди відрізнялися кардинально. В результаті спірні положення стосовно зовнішньої політики стали результатом компромісу, втратили визначеність, або взагалі були вилучені.

Наприклад, в рамках блоку “За єдину Україну” ПППУ декларувала позаблоковий статус України, а НДП, Партія Регіонів (лідер – В. Семиноженко) виступали за поглиблення співпраці з НАТО. Як результат – виразно консенсусний характер передвиборчої програми блоку.

В передвиборчій програмі блоку “Блок Віктора Ющенка “Наша Україна” невідображені вимоги зміцнення співробітництва (або вступу) України до НАТО, які присутні в програмах шести членів блоку: КУН, НРУ, ПРП, партія Християнсько-народний Союз, Республіканська християнська партія, УНР. Три партії – члени виборчого блоку Юлії Тимошенко декларують співробітництво (Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина”) або вступ до НАТО (УНП “Собор”, УРП). Натомість у передвиборчій програмі блоку ні про НАТО, ні про євроінтеграційні прагнення України не йдеться.

Як наслідок можемо констатувати “не важливість” та “не принциповість” для партій питань щодо зовнішньої політики України. Оскільки, по-перше, відмінна позиція стосовно зовнішньополітичного курсу держави не була перепоною для блокування. По-друге, внаслідок такої “не важливості” питання зовнішньополітичної орієнтації країни просто вилучалися з програм.

Іншою причиною небажання партій та блоків чітко формулювати свою позицію експерти називають прагнення партій уникнути заяв, що є проблемними з огляду на регіональні відмінності геополітичних орієнтацій населення [7, с. 26].

Починаючи з 2006 року питання вступу до НАТО зазнає значної політизації. Питання дискутується, як позитивна так і негативна позиції є активно присутніми в інформаційному просторі. Деякі дослідники навіть фіксують формування соціополітичного поділу на підставі ставлення партій до вступу України до НАТО. Проте аналіз передвиборчих програм переможців виборчої кампанії не демонструє суттєвих змін. Програмні положення стосовно зовнішньополітичної орієнтації надалі відрізняються “багатовекторністю” і фіксують лише певні засадничі принципи зовнішньої політики.

Зокрема програмні положення передвиборчої програми БЮТу на виборах 2006 року стосовно зовнішньої політики є дослівним повторенням тексту програми 2002 року. А в програмі 2007 року “Український прорив” питання зовнішньої політичної орієнтації України взагалі упущене і наголос робиться на економічних і соціальних аспектах.

Передвиборча програма блоку “Наша Україна” цікава тим, що відходить від опису загальних принципів зовнішньої політики і пропонує основний напрям – інтеграцію до європейських структур (зазначається 2006 рік, як термін завершення переговорів щодо вступу України в СОТ, планується отримання статусу асоційованого члена ЄС). Проте в програмі в жодному контексті не згадується НАТО. На виборах 2007 року блок “Наша Україна – Народна Самооборона” також як і БЮТ взагалі вилучає з програми положення стосовно зовнішньої політики України.

Партія Регіонів в передвиборчих програмах (2006, 2007 роки), наголошуючи на необхідності збереження і розбудови добросусідських відносин з Росією та іншими країнами, виступає за позаблоковий статус України і за проведення референдуму стосовно вступу України до НАТО.

Ще один переможець виборів 2007 року блок політичних партій “Блок Литвина” у своїй передвиборчій програмі не розглядає питання взаємин України і НАТО. Хоча фіксується положення про те, що вступ України до міжнародних організацій повинен вирішуватися лише за результатами всеукраїнських референдумів.

Отже, тексти передвиборчих програм партій та блоків дозволяють зробити висновок, що політичні партії намагаються не висловлювати чіткої і однозначної позиції стосовно такого дражливого питання як вступ до НАТО. Виняток становить КПУ, яка послідовно проголошує негативне ставлення щодо перспективи вступу України до НАТО.

Партії та блоки в період виборчої кампанії орієнтуються насамперед на короткотерміновий результат – перемогу на виборах. Тому піднімаються актуальні для виборців соціальні та економічні проблеми. Натомість спроба розглядати питання, щодо якого у суспільстві не існує однозначної позиції (кількість прихильників або противників НАТО різко відрізняється залежно від регіону держави, а по країні на серпень 2008 року становить 22,3% – за вступ і 52,2% – проти) [6] виглядає абсолютно недоцільною. Також численні соціологічні дослідження демонструють пріоритетність для громадян насамперед соціально-економічних питань (боротьба з бідністю, створення нових робочих місць, забезпечення доступної освіти та медичного обслуговування тощо). Вступ до НАТО першочерговою проблемою у різний час вважали від 1,7% до 5% громадян.

Тому партії, які зазвичай декларують чітке ставлення щодо участі у військово-політичних блоках, в тому числі і НАТО, в своїх передвиборчих програмах вважають за краще не озвучувати власних позицій. Така тенденція збережеться і надалі, оскільки наступна виборча кампанія буде відбуватися в умовах подолання наслідків економічної кризи. Відмова надати Україні ПДЧ в грудні 2008 року також сприятиме відсуненню питання вступу України до НАТО на другі позиції. Для подолання такої ситуації партії та лідери повинні відійти від практики виголошення передвиборчих гасел та маніпулятивних заяв і започаткувати якісно нову дискусію. Водночас повинен тривати процес проведення реформ у всіх сферах для досягнення критеріїв членства, інформування населення країни про Альянс для збільшення рівня підтримки, деполітизація процесу євроатлантичної інтеграції.


Література:

1. Виборча платформа Народного Руху України “Новий шлях України” [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/polit/election/98_nru.html
2. Передвиборна програма Комуністичної партії України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/polit/election/98_pzu.html
3. Передвиборна програма Комуністичної партії України “Владу і власність - трудовому народу України!” [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua/LIBRARY/povni_text/program_komunist.html
4. Передвиборна програма Комуністичної партії України “За народовладдя! Геть диктатуру!” [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.kpu.net.ua/za-narodovladdja-get-diktaturu/
5. Передвиборна програма Соціалістичної партії України “Збудуємо Європу в Україні!” [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://www.rada.gov.ua/LIBRARY/povni_text/program_sozialist.html
6. Соціологічне опитування: якби наступної неділі відбувався референдум щодо вступу України до НАТО, як би Ви проголосували? (динаміка, 2002-2008) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.uceps.org/poll.php?poll_id=46
7. Чалий В. Зовнішньополітична сфера в передвиборних програмах партій і блоків / Валерій Чалий // Національна безпека і оборона. – 2002. – № 2 (26). – С. 22–26.



Джерело: Україна-НАТО: регіональний вимір. Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції. - Львів, 6 грудня 2008 року

Повернутися до списку публікацій



Архів публікацій

<<< Вересень 2018 >>>
ПнВтСрЧтПтСбНд
          1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30

Останні публікації