Сучасна українська преса як детермінанта євроатлантичних перспектив

Сучасна українська преса як детермінанта євроатлантичних перспектив

18/12/2008

Оксана Гоцур, факультет журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка

Концепт “Україна – НАТО” розглядається журналістами як важливий чинник зовнішньополітичної діяльності держави. Преса є генератором багатьох нових позитивних процесів у суспільстві. Саме у цьому ключі потрібно розглядати євроатлантичні перспективи нашої країни.

Оглядаючи українську пресу за період 2004 – 2008 роки, можна говорити про збільшення газетних публікацій, у яких журналісти порушують такі питання:

• Як Україна у внутрішньо- та зовнішньополітичному контексті зміниться у разі свого вступу в НАТО?
• Яке практичне значення для пересічного українця має цей вступ?
• Які фактори можуть стати визначальними чинниками у прискоренні вступу України в НАТО?

В загальному можна простежити відхід від  запитання потрібності вступу України в НАТО до запитань, які мають за мету донести до читача роз’яснення, що собою являє сам Північноатлантичний альянс та що Україна реально отримає у разі вступу у цей блок. Також рівень подачі подачі матеріалі на цю тематику у загальноукраїнських та регіональних періодичних виданнях є різним. Перші видання набагато ширше, повніше та частіше подають матеріали євроатлантичного спрямування.

“День”, “Дзеркало тижня”, “2000” намагаються розкривати дану проблему, пояснювати українському суспільству, хоча із кардинально протилежних позицій. Аналізуючи регіональну пресу Львівщини, Волині, Луганську про НАТО можна прочитати нечасто.

В. Кравченко вважає, що, аби українці мали чітке уявлення про НАТО, потрібно зробити два кроки. Перший – слід роз’яснити суспільству, що Україна вступає в НАТО не проти Росії, а заради підвищення життєвого рівня своїх громадян (адже для того, щоб стати членом альянсу, треба не лише провести військову реформу за стандартами альянсу, а й здійснити певні економічні та політичні перетворення). Другий крок передбачає нейтралізацію сучасної негативної реакції Росії на взаємовідносини Україна – НАТО.

Варто зауважити, що в наукових та публіцистичних працях, в яких розглядається зовнішня політика України, автори завжди відштовхуються від  постановки та аналізу споконвічної дилеми для України “Схід чи Захід?” (Росія чи євроатлантична інтеграція?) З виникненням російсько-грузинського конфлікту це питання особливо загострюється і стає актуальнішим  у суспільно-політичній думці. Разом  тим, коли нині Україна декларує курс на вступ в НАТО, а Російська Федерація говорить лише про співпрацю з альянсом, то насправді Росія набагато більше інтегрована в Організацію Північноатлантичного договору, ніж наша країна.

Сучасна публіцистична думка дає розуміння того, що інтеграція України в НАТО надасть їй можливість виконувати роль впливового чинника у побудові системи безпеки та забезпеченні державних відносин із сусідніми державами, Сходом та Заходом. Бути частиною альянсу означає отримати надійні гарантії безпеки та змогу сконцентруватися на соціально-економічних завданнях. Аналіз існуючого інформаційного поля показує: питання інформування про Євроатлантичні структури сьогодні має найбільшу актуальність, але поки що роздуми навколо цієї проблеми більш схожі на односторонній монолог, ніж на конструктивний діалог, котрий може дати Україні нову точку відліку. 



Джерело: Україна-НАТО: регіональний вимір. Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції. - Львів, 6 грудня 2008 року

Повернутися до списку публікацій



Архів публікацій

<<< Вересень 2018 >>>
ПнВтСрЧтПтСбНд
          1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30

Останні публікації