Вступ України в НАТО (волинський вимір)

Вступ України в НАТО (волинський вимір)

07/04/2009

Ярослав Ярош, Волинський  національний  університет ім.  Лесі Українки

Принципово важливою складовою процесу становлення української державності є проблема визначення зовнішньополітичних орієнтирів. Після Помаранчевої революції зовнішня політика держави була націлена на вирішення стратегічних проблем, які визначали сучасні зовнішньополітичні пріоритети нашої держави, а саме: забезпечення вступу в Європейський Союз та НАТО; розвиток якісних відносин з Росією та Сполученими Штатами Америки; повноцінна інтеграція в світовий економічний простір.

В процесі євроінтеграції актуалізуються питання співпраці з міжнародними організаціями. Відносини між Україною і НАТО формуються на складній та суперечливій основі від категоричного не сприйняття до «особливого» партнерства. Питання щодо вступу в НАТО в українському суспільстві має регіональні особливості. Важливою в цьому плані є позиція західного регіону України.

Незважаючи на те, що його чисельність перебуває у межах 25 % населення України, цей регіон в цілому проявляє високу активність у всіх сферах суспільно-політичного життя країни і в значній мірі визначає динаміку загальноукраїнського політичного процесу та зовнішньополітичні пріоритети держави [2, 3]. На ставлення населення регіону до НАТО істотний вплив мають ряд факторів.

Перший – історичний. Західний регіон володіє певним політичним досвідом співпраці з європейськими країнами. На відміну від східних областей України, на території західної частини України ще до приєднання її до складу СРСР йшов активний процес формування інститутів громадянського суспільства. В західних областях активно діяли різноманітні партійні структури та громадські об’єднання, які були важливими складовими політичних систем європейських країн. Це створювало можливість для відносно автентичного розвитку політичної самоорганізації українців і прилучення їх до європейської системи цінностей.

Аналізуючи результати виборів та специфіку розбудови партійних інституцій в західних областях України, відзначаємо, що користуються значною підтримкою у громадян переважно партії національно-демократичного та націоналістичного спрямування. Основними програмними вимогами яких є розбудова правової демократичної держави, реалізація прав громадян, подальша інтеграція в європейське співтовариство та вступ в НАТО. Тому західні області традиційно забезпечують парламенту України його правий спектр, а в місцевих радах праві та центристи отримують більшість мандатів. Це відбувається завдяки високій виборчій активності населення та мінімізації пострадянського абсентеїзму.
Враховуючи те, що саме партії великою мірою визначають характер і спрямування політичного процесу, то західний регіон, безперечно, є каталізатором становлення державності, демократизації, ринкової економіки та європеїзації. Переважання в партійному спектрі партій державницького спрямування дозволяє говорити про важливу роль західноукраїнських політичних партій України, як стабілізуючого чинника, що урівноважує електоральні уподобання східної і південної України. Це сприяє взаємодії багатоманітних ідеологічних та світоглядних концепцій та узгодження регіональних інтересів із загальнонаціональними.

Другий – геополітичний. Важливе значення набуває географічне становище регіону, ці області розташовані найближче до країн Західної Європи. Прикордонний статус дав змогу їм налагоджувати тісні економічні та культурні контакти з сусідніми країнами. Зокрема, створення єврорегіону «Буг» дає можливість Волинській області у різних галузях тісно співпрацювати з Люблінським воєводством. Єврорегіон «Карпати» значно розширив співпрацю в економіці прикордонних регіонів України, Польщі та Угорщини. З огляду на те, що Польща, Угорщина, Чехія стали членами НАТО, така тісна співпраця сприяє залученню західних областей України до сучасної європейської системи економічної та політичної системи стабільності та безпеки. Тим самим створюється в очах громадськості позитивний імідж НАТО.

Третій – ідеологічний. Для менталітету західних українців одним з найважливіших питань є збереження самостійності України та подальша розбудова її демократичних інституцій. Тому зближення з правонаступником Радянського Союзу – Росією значною частиною населення розглядається як загроза втрати української державності. НАТО тим самим виступає альтернативою східному вектору політики, який посилився останнім часом.

Західний регіон, який залишається на міцних державницьких позиціях, позитивно сприймає європейський вибір України. Дані соціологічних досліджень, що проводилися фондом «Демократичні ініціативи» та центром «Соціс» на замовлення Інституту Євро-Атлантичного співробітництва підтверджують дану тезу.

На запитання при можливому проведенні референдуму щодо вступу України до Європейського Союзу 64 %  жителів м. Луцька проголосували б «за» і 6 % - «проти» У питанні щодо вступу України до НАТО 37 % жителів м. Луцька проголосувало б «за» і 21 % - проти [1].

Поінформованість волинян про Європейський Союз та НАТО є невисокою. В основному респонденти обрали відповідь «дещо знаю, але недостатньо»  (60%) щодо ЄС, 18 % - «практично нічого не знаю». Про НАТО відповіли «дещо знаю, але недостатньо» 50 % респондентів, «практично нічого не знаю» - 18 % [1]. Таким чином на Волині прихильників європейської інтеграції переважна більшість та майже у двічі більше прихильників вступу України в НАТО.

Четвертим істотним фактором щодо ставлення населення регіону до НАТО є інформаційний. Основним джерелом інформації про діяльність Альянсу є національні та регіональні засоби масової інформації. Від того, наскільки повно і об’єктивно в ЗМІ, особливо на місцевому рівні, висвітлюватиметься взаємовідносини Україна з НАТО, у значній мірі залежатиме позиція суспільства. Потрібно при прийнятті важливих зовнішньополітичних рішень проводити активну роз’яснювальну роботу серед громадськості. 

Варто зазначити, що питання внутрішньої політики для волинян залишаються більш пріоритетним, ніж зовнішньополітична діяльність держави. Світова економічна криза та перспектива безробіття сьогодні більше хвилюють волинян. Тому для підтримки громадськістю зовнішньополітичних кроків нашої країни необхідно, насамперед поліпшити економічну ситуацію. З іншого боку, вагу НАТО в українському суспільстві підвищать практичні організаційні кроки в оздоровленні економіки.

Суттєвим фактором розвитку взаємовідносин України з НАТО є також позиція регіональних владних структур, які останнім часом посилили свій вплив на політичні процеси. Отже, західний регіон потенційно готовий підтримати політику України щодо зближення з НАТО. Подальша інтеграція України з НАТО залежатиме, у значній мірі, від того, наскільки повно буде використаний політичний та соціально-економічний потенціал західного регіону. Прихильність населення до НАТО зростатимете також в міру розгортання тенденцій до утворення міжрегіональних систем взаємного співробітництва прикордонних регіонів, зростання поінформованості населення.

Проведений аналіз дозволяє виділити п’ять найпоширеніших підходів до розуміння інтеграції України в НАТО, в основі яких лежать:

- стратегічне географічне розташування України;
- спільність історичної, культурної та духовної спадщини України та країн-сусідів членів НАТО;
- забезпечення економічного зростання та підвищення рівня життя народу;
- гарантії підтримки демократії, становлення громадянського суспільства та захист прав і свобод людини;
- зміцнення національної безпеки України.

Варто зазначити, що в контексті євроінтеграційних прагнень України важливу роль відіграють не лише суто організаційні аспекти. Реалізація державної політики має бути орієнтованою на європейські цінності, які, з одного боку, роблять її легітимною, а з іншого – дають їй змогу виконувати покладені на неї функції.

Таким чином, приходимо до висновку, що кожен новий претендент на вступ в НАТО має продемонструвати і навіть довести реальність претензій на приналежність до певної континентальної спільноти і традицій. Більше того, Україні дуже важливо домогтися від основних національних акторів НАТО її сприйняття як дійсно європейської держави яка дбає про спільне майбутнє.


Література:

1.Лучани та європейський вибір // Інститут євро-атлантичного співробітництва. -  www.ieac.org.ua.
2.Ярош Б. Як волиняни ставляться до НАТО? // Волинь.- 13 січня 2001.- С.3.

Джерело: Україна-НАТО: регіональний вимір. Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції. - Львів, 6 грудня 2008 року.

Повернутися до списку публікацій



Архів публікацій

<<< Вересень 2018 >>>
ПнВтСрЧтПтСбНд
          1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30

Останні публікації