Арабська республіка Єгипет як учасник середземноморського діалогу НАТО

Арабська республіка Єгипет як учасник середземноморського діалогу НАТО

30/06/2009

Христина Поліщук, Львівський національний університет ім. Івана Франка

Північно-атлантичний альянс характеризується постійними трансформаційними процесами у внутрішній структурі, адаптацією до викликів зовнішнього середовища. Сьогодні цілком зрозміло, що безпека Європи та держав Північної Америки залежить не лише від обороноздатності даних країн у межах діючих кордонів, але й можливості попередити загрози, які надходять ззовні цього політичного простору. Одна з них – міжнародний тероризм, значна частина виконавців якого походять з Близького Сходу та намагаються мотивувати свою діяльність ісламськими гаслами, спотворюючи зміст цієї релігії. Недостатня увага європейських та американських носіїв влади та фахівців з питань безпеки до специфіки Близького Сходу вже обернулася численними терактами в Іспанії, Великій Британій, США. І ще більшою загрозою вважається можливість створення та розповсюдження зброї масового знищення у державах цього регіону. Таким чином, співпраця Організації північно-атлантичного договору з близькосхідними країнами набуває все більшої актуальності.

Одна з політичних та військових форм кооперації – програма „Середземноморський діалог НАТО”. Його початок було покладено у січні 1994 року на Брюссельському саміті [1, с. 95]. У той час пріоритетним завданням розвитку Середземноморського діалогу була стабілізація ситуації  на Близькому Сході через врегулювання палестино-ізраїльського конфлікту та зміцнення співпраці НАТО і середземноморських країн, а також останніх держав між собою. З початку Середземноморського діалогу до нього ввійшли такі близькосхідні держави як Єгипет,  Ізраїль, Мавританія, Марокко, Туніс. З часом кількість учасників розширилася –  у 1995 р. приєднався Алжир, а у 2000 – Хашимітське королівство Йорданія. Середземноморський діалог також став початком ширшої співпраці між європейськими країнами та державами Середземномор’я, які не є членами НАТО. Зокрема, у листопаді 1995 р. було підписано Барселонську декларацію, відповідно до якої передбачено

- партнерство у галузі політики та безпеки;
- економічне та фінансове партнерство;
- соціальну, культурну, гуманітарну співпрацю.

Та найважливішим результатом втілення принципів Барселонської декларації в життя має стати створення зони вільної економічної торгівлі до 2010 р. між усіма країнами, які підписали цей документ. Серед них – Алжир, Єгипет, Ізраїль, Йорданія, Кіпр, Ліван, Мальта, Марокко, Сирія, Туніс, Туреччина, Палестинська Автономія.

Оскільки зовнішні загрози постійно зростають, НАТО поглиблює Середземноморський діалог і ми  його окреслюємо у наступних площинах:

ЕНЕРГЕТИЧНА БЕЗПЕКА

Найпотужніший шлях, через який здійснюється транспортування нафти і нафтопродуктів з близькосхідного регіону до країн Європи – це морське сполучення через Гібралтарську протоку. Найбільші трубопроводи з’єднують Лівію та Італію, Марокко та Іспанію. Для країн НАТО важливо, щоб процес експорту чорного золота для забезпечення енергетичної стабільності Заходу перебігав без зривів та можливих проблем. З цією метою кораблі НАТО систематично здійснюють підготовчий огляд транспортних маршрутів в акваторії Середземного моря.

МОРСЬКІ МІСІЇ

У березні 2004 року було розширено мандат місії “Active endeavour”  на всю акваторію Середземномор’я. І хоча за технічними та військовими характеристиками ця місія подібна до інших морських місій НАТО, однак має особливе значення для учасників Середземноморського діалогу, оскільки забезпечує військовий супровід невійськових суден Середземномор’ям, що значно економить кошти близькосхідних країн на безпекові витрати. У той же час НАТО також отримує від спецслужб учасників діалогу розвідувальну інформацію щодо підозрілих суден, які курсують у регіоні [2, c. 4]. У межах “Active endeavour”  неодноразово проводились спільні навчання  з питань боротьби з тероризмом, запобігання розповсюдження зброї масового знищення. Після подій 11 вересня у США  члени Альянсу розгорнули у Східному Середземномор’ї  частину військово-морського з’єднання НАТО постійного базування.

БОРОТЬБА З ТЕРОРИЗМОМ

Низка заходів, спрямована на боротьбу з тероризмом була ухвалена на Стамбульському саміті, який ще більше сприяв розвитку Середземноморського діалогу. Зокрема, передбачено такі напрямки співпраці:

- захист від імпровізованих вибухових пристроїв шляхом виявлення загроз;
- захист портів та суден від швидкохідних катерів та підводних засобів, начинених вибухівкою;
- збір розвідувальної інформації про терористів, спостереження за ними, наведення вогню на місця їх перебування;
- розробка технологій прицільного десантування сил особливого призначення;
- покращення іміджу НАТО серед населення держав-учасників Середземноморського діалогу шляхом спільних заходів відділу громадської дипломатії та профільних міністерств і відомств даних країн.

БЕЗПЕКА ЧЕРЕЗ НАУКУ

Хоча участь у Середземноморському діалозі грунтується на самофінансуванні і рівень залучення до співпраці залежить від кожного учасника програми зокрема, однак члени Альянсу можуть надавати допомогу учасникам діалогу. Однією з форм такої допомоги є освітньо-наукова підтримка кадрів оборонної галузі середземноморських країн. Так, офіцерів з Близького Сходу запрошують на підвищення кваліфікації до шкіл НАТО в Обераммергау (Німеччина) та оборонного коледжу в Римі. Науковці мають можливість отримати стипендії для проведення досліджень.  Спільна участь вчених з країн-членів НАТО та держав-учасників Середземноморського діалогу – обов’язкова умова для отмання освітньо-наукового гранту в галузях фізики та інженерної справи, природничих наук, екології та довкілля, цивільних наук, пов’язаних з безпекою. У середньому, за рік такі стипендії отримують 108 науковців з держав діалогу [3, с.26].

Арабська республіка Єгипет – держава-засновник Середземноморського діалогу, яка відіграє у ньому одну з провідних ролей. 12-13 жовтня 2005 р. генеральний секретар НАТО Яап де Хооп Схеффер відвідав Єгипет з офіційним візитом, де підкреслив вагомий вклад Арабської республіки у зміцнені безпеки в регіоні. Також відбулась зустріч з міністрами закордонних справ Ахмедом Абдул Гейтом та міністром оборони Мухамедом Хусейном Тантаві. У ході цього історичного візиту було означено принципи співпраці Єгипту та НАТО. Серед них – наступні:

- спільне володіння: НАТО не нав’язує Єгипту та іншим середземноморьким партнерам ніяких цінностей, ідей чи програм. Лише від самої країни залежить, наскільки глибоко вона бажає бути залученою до співпраці з Альянсом;
- не-дискримінація: НАТО не виділяє одного із середземноморських партнерів над іншими. У межах діалогу всі держави є рівними;
- самодиференціація: у Єгипту є інші безпекові вимоги, побажання та можливості, ніж в інших країн діалогу. У той же час, всі  країни повинні бути зібрані разом і співпрацювати, щоб ці особливості могли бути виявлені і реалізовані;
- доповнюваність: відомо, що Єгипет – член багатьох міжнародних організацій та визначний актор у регіональній системі на Близькому Сході. Співпраця з НАТО – це доповнення для зовнішньої політики Єгипту, а не „відтягування” держави від інших партнерів чи ускладнення його становища на міжнародній арені [4].

У співпраці з НАТО, Арабська Республіка Єгипет має, на нашу думку, два пріоритетні завдання. По-перше – це й надалі залишатись найбільш впливовим посередником в палестино-ізраїльських переговорах з врегулювання близькосхідного конфлікту. Оскільки Єгипет залишається однією з найбільш відкритих республік близькосхідного регіону, є стратегічним партнером США та активним учасником середземноморського діалогу, ця арабська республіка може виступити плацдармом для зміцнення позицій Альянсу на Близькому Сході.

По-друге, і НАТО, і окремі монархії Перської Затоки, такі як Кувейт, Бахрейн, Саудівська Аравія, ОАЕ та Катар є зацікавленими у створенні та розвитку індивідуальних програм партнерства. Отож, Єгипет може поділитись досвідом співпраці з Альянсом в світі Умми (ісламської спільноти) та бути прототипом налагодження партнерства між державами Заходу і Близького Сходу  не лише в економічній, але й військових сферах.

Підсумовуючи вищесказане, випливає:

- Глобальні загрози, такі як міжнародний тероризм, поширення зброї масового знищення, світова економічна криза змушують держав-членів НАТО та держав Близького Сходу об’єднувати свої зусилля для адекватного реагування на виклики сьогодення. Однією з найефективніших програм співпраці є Середземноморський діалог, результативність якого доводиться 14-річною історією існування та розвитку;

- Співпраця у рамках Середземноморського діалогу має місце у галузях енергетики, морських операцій, освіти, науки, боротьби з тероризмом. Членство в партнерських програмах НАТО, зокрема в Середземноморському діалозі, додатково відкриває для держав, які не є членами Альянсу, блискучі перспективи в економічному розвитку. Так, внаслідок підписання Барселонської декларації міє державами ЄС (частина з яких є членами НАТО) та країнами Середземномор’я (частина з яких – учасники Середземноморського діалогу) до 2010 р. запрацює зона вільної торгівлі;

- Співпраця НАТО та Арабської республіки Єгипет грунтується на принципах спільного володіння, не-дискримінації, самодиференціації та доповнюваності і є вигідною для обох сторін. Перспективами Єгипту у кооперації з Альянсом є зростання його значення в межах Середземноморського діалогу в зв’язку з необхідністю продовження врегулювання близькосхідного конфлікту та геополітичного становища. Внаслідок якого АР Єгипет може виступати прототипом арабської країни, що співпрацює з НАТО на вигідних умовах.

Література:

1. Довідник НАТО. Офіс інформації та преси, Брюссель, 2001. – 608 с. 
2. Брифінг НАТО. Боротьба з тероризмом на морі. Квітень 2004 р. NATO Public Diplomacy division, 1110 Brussels, Belgium
3. НАТО сьогодні. Підвищення рівня безпеки та стабільності в інтересах всіх народів. Відділ інформації та преси НАТО, Брюссель. 2002 – 40 с.
4. Secretary General calls for expanding cooperation with Egypt. http://www.nato.int/docu/update/2005/10-october/e1012d.htm


Джерело: Україна-НАТО: регіональний вимір. Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції. - Львів, 6 грудня 2008 року.

Повернутися до списку публікацій



Архів публікацій

<<< Грудень 2018 >>>
ПнВтСрЧтПтСбНд
          1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31            

Останні публікації