Сучасне сприйняття буковинцями відносин Україна-НАТО

Сучасне сприйняття буковинцями відносин Україна-НАТО

17/12/2008

Віра Бурдяк, доктор політичних наук, професор кафедри політології та державного управління Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича

Зміни, які відбулися у світі, починаючи з 1989 р. – крах соціалістичного режиму в країнах Центрально-Східної Європи, розпад СРСР і становлення на його теренах нових самостійних і незалежних держав, завершення холодної війни, самоліквідація Організації Варшавського Договору тощо, викликали потребу для більшості нових демократій пошуку шляхів для визначення подальшого формування основ зовнішньої політики. Такий вибір постав і перед Україною, примусивши керівництво держави вирішувати цю проблему.  „Доктринально Україна поділяє концепцію нової Європи, – пише український політолог Ф.М.Рудич, – в основі якої – Європейський Союз, Світова організація торгівлі, Рада Європи та Організація північноатлантичного договору. Саме ці інституції є ключовими в європейському курсі України” [1,  с.10]. Дійсно, НАТО і Євросоюз – найвпливовіші світові міжнародні організації і саме до них Україна прагне приєднатися. На найвищому рівні офіційно задеклароване бажання нашої держави брати активну участь у процесах євроатлантичної інтеграції, долучитися до передових зразків світового досвіду в основних сферах політичного, соціально-економічного і культурного життя суспільства. В сучасних умовах, на стадії поглиблення відносин України з НАТО та ЄС, особливо важливу роль відіграють питання інформування суспільства та забезпечення широкої громадської підтримки євроатлантичної інтеграційної політики України.

Перші кроки до встановлення відносин України з НАТО відбулися восени 1991 р., а вже в січні 1992 р. представник України вперше взяв участь у засіданні Робочої групи Ради північноатлантичного співробітництва. Тоді ж у червні, Президент України Л.Кравчук здійснив візит до штаб-квартири НАТО у Брюсселі. 14 вересня 1995 р. було прийнято Спільну заяву України і НАТО, яка започаткувала, як вказувалось у документах, нові „розширені і поглиблені” відносини Україна-НАТО, а в кінці 1996 р. вони дійшли у своїй еволюції до „особливих та ефективних” відносин, заклавши основи для офіційних двосторонніх переговорів щодо формалізації відносин особливого партнерства Україна-НАТО. Далі, 9 липня 1997 р. у межах Мадридського саміту НАТО відбулось підписання Хартії про особливе партнерство між Україною та НАТО, а 22 листопада 2002 р. під час засідання Комісії Україна-НАТО на Празькому саміті Ради євроатлантичного партнерства було схвалено План дій Україна-НАТО, документ яким визначалися засади демократичних перетворень в Україні в ході її наближення до членства в Північноатлантичному Альянсі.

Аналізуючи відносини України з НАТО, зазначимо, що вони включають  також її участь у Програмі „Партнерство заради миру”, до якої наша держава долучилась у 1996 р. Динаміка цих взаємин суттєво знизилася в кінці століття, що було викликано кризовими подіями в колишній Югославії. Але після врегулювання кризи, зменшення її напруги, тобто з 2002 р., відносини України з НАТО поступово набули нового розвитку. У травні 2002 р. Рада національної безпеки і оборони України ухвалила рішення про проведення переговорів, з метою вступу України до НАТО. Верховна Рада України у 2003 та 2008 рр. прийняла відповідні закони про намір України щодо її вступу в НАТО. У цю міжнародну організацію сьогодні входять 28 країн-членів.

У січні 2008 р. лідери України звернулись до Генерального секретаря НАТО з листом-заявою про приєднання України до Плану дій по набуттю членства (ПДЧ) в Альянсі. Згаданий крок вищих посадовців викликав не зовсім очікувану підписантами дискусію в суспільстві, негативні заяви опозиційних партій, спровокував нездоровий інтерес широкої громадськості до цієї проблеми [2]. Сторони, в залежності від власної позиції, апелюють до членства України в НАТО чи ж висловлюють протести проти такого членства, з міркувань політичної кон’юнктури та намагаючись задовольнити симпатії електорату. Лише деякі політичні актори України вдаються до глибшого аналізу проблеми та до безпосереднього моніторингу виконання Плану дій Україна-НАТО і щорічних Цільових планів.

Розкол у громадських настроях щодо цієї проблеми, став одним з чинників, того, що в квітні 2008 р. на Бухарестському саміті НАТО ряд країн-членів не підтримали прагнення України приєднатися до ПДЧ. Вирішення питання відклали на грудень 2008 р. Особливо підкреслимо, що Україну і Грузію підтримували США, але спротив викликали заяви Німеччини, Франції і країн Бенілюксу, які наполягали на неготовності України, в економічному і політичному плані, приєднатися до ПДЧ. А.Меркель рішуче заявила, що „Україна має спочатку прийти до внутрішньополітичного консенсусу з питання, яке розглядається, тобто більшість населення, а не тільки її правлячий режим, мають висловитися на користь вступу до НАТО” [3]. Лідери ЄС і НАТО дали зрозуміти, що двері для України залишаються відкритими, проте вона повинна спочатку дійти внутрішньополітичного консенсусу, тобто, більшість населення повинна висловитися за вступ до НАТО.
Дійсно, негативне ставлення частини українських громадян, в тому числі і буковинців, до вступу країни в НАТО залишається одним з найбільш дискусійних і заполітизованих питань не лише зовнішньої, а й внутрішньої політики. Це активно використовують окремі політичні сили під час виборчих кампаній, відверто маніпулюючи стереотипами часів холодної війни. Частина українських політичних партій заявляє, що перед вступом до НАТО обов’язково потрібно провести референдум, щоб дізнатися про думку населення щодо цього кроку. Звісно, для позитивних наслідків референдуму потрібно, щоб населення було обізнане зі всіма плюсами і мінусами членства України в цій організації. Вважаємо, що нині проблема має дві складові: по-перше, рівень інформованості українського суспільства щодо НАТО досить низький; по-друге, проблема ускладнюється, для Президента і всіх прибічників підписання ПДЧ, відсутністю чіткої й одностайної підтримки Заходу і, власне, самого НАТО.

Тож, перед вищими державними владними структурами України виникла дилема: чи узгодити свій стратегічний курс з настроями громадян, чи переконати їх у доцільності поглиблення співпраці з НАТО, зокрема – визначити позицію щодо розміщення США елементів ПРО в Польщі і Чехії, проголошення краєм Косово державної незалежності без згоди Сербії, доцільності перебування в Косово українських правоохоронців тощо. Зрозуміло, що найперше потрібно, щоб була ефективна діюча коаліція в парламенті, „щоб Президент і Прем’єр говорили одним голосом про зовнішньополітичні пріоритети”, а без такого консенсусу неможливо говорити про реалізацію інтеграційних проектів [4].

Зауважимо, що суперечки та критика, як щодо перспектив самого членства у НАТО, так і долучення до ПДЧ – технічного документа, виконання якого зовсім не гарантує приєднання до Альянсу, в Україні продовжуються. На жаль, у державі існує багато стереотипів щодо діяльності та ролі Північноатлантичного Альянсу. Крім того, майже відсутня інформація про переваги та доцільність такої інтеграції для молодих демократій ЦСЄ, які вже стали членами НАТО.

Водночас у кінці листопада 2008 р. УНІАН навела дані, які повідомив директор Інституту трансформації суспільства О.Соскін про те, що серед українців зросла кількість прихильників вступу до НАТО до 30 % у порівнянні з 16 % у квітні цього ж  року. Це свідчить, що українське суспільство, хоч і повільно, але змінює свої погляди щодо співробітництва України з Північноатлантичним Альянсом. З іншого боку, така динаміка зростання прихильників вступу до НАТО за квітень – листопад 2008 р. вказує на покращення інформаційної діяльності, яка розгорнулась в Україні після відповідного Указу Президента [5] та результатів Бухарестського саміту НАТО.

Підкреслимо, що основні засади державної політики України у зазначеній галузі окреслено в Державній програмі інформування громадськості з питань європейської інтеграції України на 2004-2007 рр., яка заклала підвалини для організації інформування населення та в перспективі розвитку широкої суспільної дискусії з цієї тематики [6]. Крім того, вже у квітні 2008 р. Президент України видав Указ, за яким Держкомтелерадіо, Національний центр з питань євроатлантичної інтеграції України, МЗС та інші центральні органи виконавчої влади, за участю органів місцевого самоврядування повинні забезпечити регулярне інформування громадськості про хід та результати заходів співробітництва України з НАТО [5].

Як приклад, наскільки якісно виконується цей указ, і наскільки населення інформується про взаємини України з Північноатлантичним Альянсом, розглянемо інформаційно-пропагандистську роботу серед населення Чернівецької області (Буковини).

З ініціативи голови Чернівецької облдержадміністрації В.Куліша, зважаючи на відмінність у громадських позиціях буковинців, було окреслено кілька цільових груп інформування: політики, державні службовці, представники місцевого самоврядування, ЗМІ, підприємці, селяни, вчителі, молодь. Було виокремлено чотири пріоритетні групи адресатів: групи, які впливають на формування громадської думки (політики, журналісти, вчителі, лідери політичних партій та професійних груп); власники малих та середніх підприємств; селяни; молодь, що вчиться. Після виділення цільових груп, була створена експертна група лекторів-науковців Чернівецького національного університету, яка відвідувала районні центри Буковини з метою роз’яснення основних принципів та завдань НАТО. Крайову лекторську групу утворили з числа викладачів факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. До неї ввійшли професор С.Г.Федуняк, доценти I.Г.Буркут і І.М.Мельничук та аспірант М.В.Павлюк. Навесні 2008 р., коли створювалась група, вона була однією з перших експертних груп в Україні. Серед основної тематики доповідей групи – історія створення та принципи діяльності Північноатлантичного Альянсу, подальше розширення та переваги членства України в цій політико-безпековій організації.

Вже після кількох виїздів у райони області і набуття першого досвіду, було вирішено не лише виступати з доповідями, а запровадити нову форму співпраці – семінари. Тож, спочатку присутні заслуховували доповіді, після них лектори відповідали на запитання присутніх у залі вчителів історії, правознавства, працівників мистецьких та освітніх закладів, представників різних політичних партій і громадських організацій, ставили їм свої запитання, запрошуючи до дискусії. Під час семінару, поширювали інформаційний буклет „Чому саме НАТО?” та демонстрували слайди про пріоритети діяльності НАТО. Зазвичай, людей турбують питання про можливе погіршення взаємин з Росією, фінансові затрати у разі членства у НАТО, послаблення вітчизняного оборонно-промислового комплексу, доцільність військової операції в Югославії та перебування українських миротворців у Косово тощо. Характерно, що більшість питань ілюструють існування радянських стереотипів і дезінформації, які, лекторам доволі швидко вдається спростувати. У процесі дискусії також помітно, що опонентам НАТО досить часто бракує аргументів і статистичних даних, які б дали змогу підкріпити заявлену позицію.

У квітні 2008 р. при факультеті історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету, за підтримки Чернівецької регіональної влади, було відкрито Центр євроатлантичної інтеграції та безпеки.
З урахуванням зростання ролі електронного зв’язку на офіційному сайті Чернівецької ОДА було розміщено старт-пакет інформаційних матеріалів про зовнішню політику України та її відносини з НАТО, зокрема законодавча база відносин з Альянсом. У рубриці „Євроатлантична інтеграція” розміщені останні статті провідних буковинських фахівців щодо транскордонного співробітництва та співпраці з європейськими інституціями.

Водночас результати соціологічних опитувань засвідчили, що беззаперечне лідерство серед засобів масової інформації належить радіо та телебаченню. Тож, у межах Програми інформування громадськості стосовно євроатлантичної інтеграції на 2008-2011 рр. вже майже три роки на обласному радіо виходить програма „Погляд”, серед основної тематики якої значне місце займає висвітлення позитивів та можливих ризиків членства України в Північноатлантичному Альянсі. Гостями програми є провідні науковці Чернівецького національного університету, військовослужбовці 300-го полку, відомі громадські діячі та журналісти, думки яких користується авторитетом серед місцевої буковинської громади.
У межах святкування Десятої річниці підписання „Хартії про особливе партнерство між Україною та НАТО” було проведено ряд заходів, зокрема на обласному державному телебаченні пройшла серія обговорень проблеми у програмі „Актуальні проблеми європейської та євроатлантичної інтеграції”.

28 вересня 2006 р. у Чернівецькій обласній бібліотеці ім. М. Івасюка, за сприяння обласної влади, відбулося відкриття Центру європейської інформації. Тут постійно діє інформаційний стенд „Україна-НАТО: партнерство заради миру”. Вже двічі, 4 квітня 2007 і 2008 рр. до дня створення НАТО, проводилися святково-інформаційні заходи – День інформації „НАТО у ХХІ столітті”, бібліографічний огляд літератури стосовно євроатлантичної інтеграції тощо. Вважаємо, що такі заходи, з огляду на нестачу інформації є важливими та своєчасними. Чільник обласної влади В.Куліш, в одному з останніх інтерв’ю зазначив: „Сьогодні неминучий процес послідовного зближення інтересів ЄС, НАТО і України, який відновлює історичну роль Буковини як регіонального інтегратора ідей і реальних механізмів такої співпраці. В цьому, за великим рахунком, історична місія нашого краю. І крайова влада до цього готова”.

Про плідну роботу в означеному напрямі свідчить і серія селекторних прес-конференцій на тему „Регіональний вимір євроатлантичної інтеграції України”, які проводить голова Чернівецької ОДА В.Куліш та його заступники. Зокрема, на одній з останніх селекторних прес-конференцій заступник голови ОДА О.Грушко зазначив, що „хоча окремий регіон не може приєднатися до НАТО, однак регіональна складова в інтеграційних процесах може і вже відіграє важливу роль”. Він висловив цікаву пропозицію Чернівецької ОДА, що вже прийшов час утворення національної мережі прикордонних регіонів України. Ця ідея за ініціативою Чернівецької області була підтримана 16 з 19-ти прикордонних регіонів України. Буковина готова взяти на себе координацію такого процесу. Це визначається як вдалим геополітичним розташуванням краю, так і досвідом толерантної розбудови громадянського суспільства на безконфліктній основі. О.Грушко також повідомив, що напрацювання Чернівецької області з розвитку ідеї „ширшої Європи регіонів” стали впродовж останнього часу предметом обговорення в Україні та лягли в основу висновків і доручень вищого керівництва країни з розбудови транскордонного та транзитного потенціалу в зоні нових кордонів країн ЄС з Україною.

Відомо, що після вступу Румунії до НАТО й Євросоюзу довжина спільних кордонів країн ЄС з Україною подвоїлась. Тож, Чернівецька область виявилася на межі європейського кордону. І розбудова транс’європейських коридорів від Балтики до Середземномор’я, та зі Сходу на Балкани, має надзвичайно важливе стратегічне значення для залучення України до транс’європейських транспортних мереж. Головною складовою цієї співпраці, на переконання О.Грушка, є реалізація транзитного потенціалу та використання в цьому контексті унікального географічного положення Буковини. Відомо, що в результаті було створено проект будівництва транс’європейської магістралі S-19 від Балтики до Близького Сходу.
За проектом, її майбутня траса оминає Україну, двічі перетинаючи Карпати, замість того, щоб пройти коротшим і безпечнішим рівнинним шляхом через Галичину і Буковину, який розбудовувався впродовж століть саме з цією метою. За словами заступника глави виконавчої влади краю, для визначення шляхів подолання означених негативних тенденцій, керівництво області запропонувало розглянути ці питання на засіданні РНБО. Євроінтеграційна спрямованість регіонального розвитку зумовлена як усім багатовіковим досвідом розбудови унікальної прикордонної території Буковини на перетині історичних торгових шляхів, так і сучасними напрацюваннями Єврорегіону „Верхній Прут”, на який урядом було покладено „експериментальне опрацювання механізмів транскордонного співробітництва як елементів процесу європейської інтеграції і розбудови регіональної політики”. Ці спільні ідеї та напрацювання були висвітлені на виїзному засіданні Парламентського Комітету „ЄС-Україна” в Чернівцях. І вже через короткий час вони були відображені в резолюції Європарламенту „Ширша Європа – Сусідство: Нові рамки для відносин зі східними та південними сусідами”.
Важливо й те, що Чернівецька область – єдина в Україні, яка запрошена до участі в європейському робочому об’єднанні „Альпи-Адріатика” на правах асоційованого члена. Презентація регіону в цій організації була здійснена у жовтні 2007 р. А до того, ще в лютому 2007 р. в м. Ботошани (Румунія) був ініційований та підписаний Протокол намірів щодо скоординованих зусиль регіональних влад по поверненню Буковині її історичної ролі європейського транзитера. Саме цьому була присвячена друга Робоча зустріч експертів країн Центральноєвропейської Ініціативи у листопаді 2007 р. Результатом роботи європейських експертів стала безумовна підтримка ініціатив крайової влади, про що невдовзі йшлося на Саміті країн ЦЄІ в м. Софія (Болгарія) за участю тогочасного міністра закордонних справ України А.Яценюка. Крім того, нові напрями співпраці з Сучавським повітом Румунії, домовленість про які досягнута у грудні 2007 р., закладають основи ефективних спільних дій на перспективу. Принципи узгодження внутрішньої, зовнішньої та регіональної політики для реалізації євроінтеграційних прагнень України були визначені Президентом країни у березні 2007 р. на нараді прикордонних областей і міністерств у Чернівцях. Доцільність такого підходу підтвердили результати візиту В.Ющенка до Румунії у жовтні 2007 р.

Серйозна розмова на селекторних прес-конференціях „Регіональний вимір євроатлантичної інтеграції України” йшла також і про запропоновану регіональною владою модернізацію діючих та підвищення статусу місцевих пунктів пропуску на українсько-румунському кордоні, а також про реалізацію конкретних спільних проектів щодо вдосконалення та розвитку інфраструктури транзиту електроенергії та енергоносіїв до ЄС.

Плідними стали й результати нещодавнього семінару „Реалізація Цільового Плану Україна-НАТО у сфері безпеки та демократизація правоохоронної системи” за участі у ньому Послів трьох держав. На Буковині побували Надзвичайний і Повноважний Посол США в Україні Уільям Тейлор і Надзвичайний і Повноважний Посол Словацької Республіки в Україні Урбан Руснак, які виступили на семінарі, що проходив у залах Чернівецького національного університету та на зустрічі зі студентами. Крім того, відбулася офіційна зустріч керівників крайової влади В.Куліша та І.Шилепницького з Надзвичайним і Повноважним Послом Австрії в Україні Маркусом Вукетічом. Зокрема під час зустрічі з У.Тейлором мова йшла про потенційні загрози збереженню територіальної цілісності України та захист її демократичних цінностей, перспективи вступу України в НАТО і ЄС, а також можливості для більш широких інвестицій США в економіку Буковини. Сторони погодились, що в цьому плані є великий потенціал.

При зустрічі з Послом Австрії М.Вукетічом, голова облдержадміністрації В.Куліш відзначив, що, мабуть, з жодною іншою країною область не має таких давніх і продуктивних взаємин, як з Австрією. Так, була висловлена пропозиція щодо фінансування австрійською стороною створення факультету європейської інтеграції в Чернівецькому національному університеті. Особливу увагу було зосереджено на туристично-рекреаційній сфері, в якій Австрія має неабиякий досвід. Посол пообіцяв сприяти налагодженню стосунків у цій сфері з австрійськими інвесторами. При зустрічі з кожним із Послів голова ОДА В.Куліш наголошував на тому, що „Буковина сьогодні має всі підстави стати своєрідною лабораторією Європи регіонів”.

Практика життя підтверджує, що ЗМІ займають незамінну позицію у процесі взаємодії між владними інститутами та громадськістю. Вони поступово перетворюються на досить впливовий суспільний інститут, підвищується їх значення як джерела інформації та чинника, що значною мірою впливає на формування суспільних настроїв. Так, результати опитування громадської думки, які проводили викладачі кафедри політології та державного управління Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича разом з Буковинською Партнерською Агенцією в м.Чернівці та в усіх районах Буковини підтвердили, що переважна більшість громадян виразила бажання отримувати інформацію з питань євроінтеграції саме зі ЗМІ [7].

Основні характеристики сучасних ЗМІ визначають їх домінуючу позицію у процесі комунікації, зокрема й під час інформаційно-пропагандистських кампаній щодо євроатлантичної інтеграції. По-перше, ЗМІ мають виключну здатність безпосередньо звертатися до громадськості і справляють величезний вплив на суспільну думку та формування позитивного ставлення громадян до певного державного рішення чи стратегії. По-друге, як свідчать результати соціологічних опитувань, ЗМІ користуються досить високим рівнем суспільної довіри як суб’єкти з активною позицією й відносно незначною заангажованістю. Так, державні телебачення і радіо в Чернівецькій області входять у трійку найбільш гідних довіри джерел інформації. Великою достовірністю, за результатами відповідей респондентів, користуються інформаційні радіо- і телепрограми та періодична преса [8].

За результатами проведеного моніторингового дослідження та контент-аналізу чернівецької преси щодо висвітлення проблем євроатлантичної інтеграції, до якого було включено найбільш рейтингові газети: „Буковина” (формат А2, кількість сторінок – 4, періодичність виходу – 2 рази на тиждень, тираж – 12928 екз.), „Свобода слова” (формат АЗ, кількість сторінок – 16, періодичність виходу – 1 раз на тиждень, тираж – 19450 екз.) та „Час” (формат АЗ, кількість сторінок – 16, періодичність виходу – 1 раз на тиждень, тираж 18000 екз.) – можна зробити лише невтішні висновки. Найперше зазначимо, що висвітлення взаємин України з НАТО не є пріоритетним для чернівецьких друкованих ЗМІ. Так, у 2008 р. вказані видання опублікували лише 12 матеріалів, які можна цілком чи, до певної міри, віднести до тематики дослідження. Аналізуючи тональність статей, слід визнати, що чотири з них мають нейтральний характер і стиль інформаційного повідомлення; три статті визначені як репортажі, тобто інформація подається очевидцем події із залученням коментарів експертів; п’ять матеріалів – аналітичні статті. Газета „Час”, що має проєвропейські настрої, опублікувала лише три матеріали – інформаційне повідомлення, репортаж і аналітичну статтю з питань взаємин Україна-НАТО. Газета „Свобода слова” вмістила дві статті по проблемі, які за стилем відносяться до інформаційних повідомлень. У газеті „Буковина” опубліковано сім матеріалів: одне інформаційне повідомлення, два репортажі і чотири аналітичні статті.

Водночас більшість статей мають чітку прив’язку до певних подій. Так, саміт НАТО в Бухаресті – тема трьох статей у газетах „Буковина” і „Свобода слова”. Інформаційними новинами для публікацій стали: візит до Чернівців уповноваженого посла США в Україні Д.Тейлора, семінар для регіональних журналістів „Зміст та перспективи відносин Україна-НАТО, візит президента США Дж.Буша до України, мітинг партії „Наша Україна” на підтримку членства України в НАТО, дані соціологічних дослідницьких центрів про результати опитувань населення про ставлення до євроатлантичної перспективи України. Щодо емоційності матеріалів, то більшість з них носять нейтральний, стриманий характер. Статті з негативним ставленням до НАТО відсутні, а тих, у яких чітко пропагується вступ України до НАТО – п’ять. З них дві статті мають чітко виражене ідеологічне спрямування –думка про необхідність вступу України до Альянсу подається безальтернативно [9; 10]. Дивно, але інформація в них подана категорично і дещо агресивно. Так, З.Варварчук у своїй статті негативно пише про українсько-російські відносини і повністю підтримує ідею вступу України до НАТО [9]. В інших трьох статтях наявні спроби визначити та проаналізувати плюси і мінуси членства в НАТО, зокрема в одній з них позитиви і негативи розкриваються на прикладі Литви [11].

Таким чином, аналіз чернівецьких газет свідчить, що в них розвитку  взаємин Україна-НАТО приділяється дуже мало уваги, ця тематика практично відсутня на сторінках місцевої преси. Вважаємо, це означає, по-перше, що відповідальні органи недостатньо піклуються про виконання Указу Президента України; по-друге, що публікація матеріалів про НАТО не є пріоритетною та вигідною з рейтингової точки зору; по-третє, що тематика НАТО не настільки актуальна для читацької аудиторії, як, наприклад, висвітлення соціальних чи економічних проблем. Здебільшого ж  інформація про НАТО з’являється на шпальтах газет лише з прив’язкою до певної події чи через брак матеріалів на інші теми. Прикро, що на сторінках буковинських газет відсутні фахові дискусії щодо євроатлантичної інтеграції й детальне інформування населення про НАТО, що створює потенційні можливості для маніпулювання громадською думкою з питання співпраці України з Альянсом.

Очевидно, що для забезпечення свідомого, виваженого вибору буковинців, як і в цілому українських громадян, у питанні євроатлантичної інтеграції нашої країни слід поступово позбуватися штучних стереотипів, формувати толерантну, неупереджену атмосферу діалогу в суспільстві і серед державно-політичної еліти. Зрозуміло, що останнє слово – за громадянами України. Але це слово має бути висловлене на підставі об’єктивної, максимально повної та неупередженої інформації про переваги й недоліки приєднання до НАТО. З цією метою варто посилити взаємодію між органами державної влади і громадськістю, діяльність ЗМІ, які в сучасних умовах відіграють визначальну роль у цьому процесі.
Вважаємо, що розвитку інтеграційних процесів сприяли також і підготовка та проведення Всесвітнього форуму буковинців та, в його межах, Міжнародного бізнес-форуму, що відбулися у липні 2008 р. Звісно, окремо варто зазначити також і підготовку та святкування 600-річчя першої письмової згадки про Чернівці, яке відбулося у жовтні 2008 р.  У межах заходів по святкуванню такого поважного ювілею міста, його відвідали посли багатьох країн-членів ЄС та НАТО, які на численних зустрічах і „круглих столах”, у виступах по радіо і телебаченню мали можливість висловитись щодо переваг і викликів, які принесло для їх народів членство в цих потужних міжнародних організаціях, почути прагнення населення краю стати членами європейської спільноти.

 

Список використаних джерел:

1. Рудич Ф. Політичний клас України: виклики сучасності // Політичний менеджмент. – 2008. – Спеціальний випуск. – С. 5-15.
2. Скачко В. Спекулянты и Альянс // Кіевскій телеграфъ. – 2008. – 18-24 января.
3. Скачко В. Плюсы со знаком минус. Бухарестский саммит НАТО опустил Украину на новые «высоты» // Кіевскій телеграфъ. – 2008. – 4-10 апреля.
4. Сірук М. Аргументи експертів // День. – 2008. – 27 березня.
5. Про цільовий план Україна-НАТО на 2008 рік у рамках плану дій Україна-НАТО: Указ Президента України від 1 квітня 2008 року // http://www.president.gov.ua/documents/7673.html (Дата перегляду 14.10.2008).
6. Державна програма інформування громадськості з питань європейської інтеграції України на 2004-2007 роки. – K., 2003.
7. Анциперов А.М., Бурдяк В.І., Зав’ялов В.Є., Ротар Н.Ю. Аналітичний звіт за результатами соціологічного дослідження „Оцінка впливу місцевої політики євроінтеграційного регіонального розвитку на підвищення рівня життя територіальних громад у Чернівецькій області”. – Чернівці: ЧМГС „Буковинська Партнерська Агенція”, 2007. – 45 с.
8. Бурдяк В., Ротар Н., Анциперов А., Завялов В. Менеджмент розвитку територіальних громад у Чернівецькій області (за результатами соціологічного дослідження) // Наукове видання. – Чернівці: ЧМГС „Буковинська Партнерська Агенція”, 2005. – 79 с.
9. Варварчук 3. Не треба нас лякати НАТО // Буковина. – 2008. – № 46. – 24 червня.
10. Попелюк О. З ким і куди нам іти?// Буковина. – 2008. – № 76. – 14 жовтня.
11. Кобевко П. Литва в Європі. Україна – ?.. // Час. – 2008. – № 9. – 28 лютого.


Джерело: Україна-НАТО: регіональний вимір. Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції. - Львів, 6 грудня 2008 року
 

Повернутися до списку публікацій



Архів публікацій

<<< Вересень 2018 >>>
ПнВтСрЧтПтСбНд
          1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30

Останні публікації